МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИКУМУ З ФІЗИЧНИХ ОСНОВ ВИМІРЮВАНЬ ТА ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ НА БАЗІ ARDUINO ТА RASPBERRY

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

А. Р. Гонда
Я. B. Ніколенко
Ю. О. Ляшенко

Анотація

В системі фізичної освіти, особливо для розвитку у студентів компетенцій в області технічних застосувань, є актуальним розробка нових методичних підходів до реалізації результатів навчання, що стосуються  володіння інструментами та методами комп’ютерних технологій та мікроелектроніки, що необхідні для створення вимірювальних систем на основі  програмного керування цифровими засобами автоматизації проведення фізичного експерименту.  Саме розвиток нових електронних засобів навчання стає передумовою для широкої та масштабної автоматизації експериментальних досліджень різноманітних фізичних процесів та явищ. Методичним напрацюванням, необхідним для вивчення студентами фізичних спеціальностей методів та способів  створення експериментальних установок з комп’ютерними інтерфейсами управління, збору, передачі та обробки даних, присвячена дана робота. Основна увага приділена аналізу структури та методів побудови лабораторного практикуму для студентів, в якому вивчаються способи підключення різноманітного типу датчиків (сенсорів) фізичних величин до популярних мікроконтролерів та мікрокомп’ютерів, що необхідно для розробки автоматизованих вимірювальних систем фізичних величин.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Розділ
ПРИКЛАДНА ФІЗИКА ТА НАНОМАТЕРІАЛИ
Біографії авторів

А. Р. Гонда, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

аспірант, ННІ ІНФОТЕХ

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького, Черкаси, Україна

Я. B. Ніколенко, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

студент, ННІ ІНФОТЕХ

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького, Черкаси, Україна

Ю. О. Ляшенко, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

доктор фіз.-мат. наук, професор, ННІ ІНФОТЕХ

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького, Черкаси, Україна

Посилання

Rudnytska, J. O. (2006). The use of computer technology to develop students' creative skills in the process of performing laboratory work in physics. Collection of scientific works of Kamyanets-Podilsky National University named after Ivan Ogienko. Pedagogical Series, (12), 156-159. (in Ukr). Retrieved from https://doi.org/10.32626/2307-4507.2006-12.156-159

Lyashenko, Yu., Diduk, V., Romanova, A., & Hrytsenko, V. (2016). Development and method of application of an automated hardware and software complex for laboratory work in physics. Bulletin of the Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytskyi. Series: "Pedagogical Sciences", (17). (in Ukr) Retrieved from https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/1649

Gnezdilova, K. M., & Lyashenko, Yu. O. (2016). Theoretical and practical aspects of introduction of innovative technologies in the process of teaching physico-mathematical disciplines. Bulletin of Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytsky. Series: "Pedagogical Sciences", (16). (in Ukr) Retrieved from https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/1569

Kulik, L. O., & Lyashenko, Yu. O. (2017). Formation of information and communication competence of future teachers of physics in laboratory classes in the "school course of physics and physics physics physics proceedings. Series: Problems Of Methods Of Physical And Mathematical And Technological Education, 1 (11). (in Ukr) Retrieved from https://phm.cuspu.edu.ua/ojs/index.php/NZ-PMFMTO/article/viewFile/1113/1092

Kudin, A. P., & Yurchenko, A. A. (2015). Software of real physical laboratory workshops. Collection of scientific works of Kamyanets-Podilsky National University named after Ivan Ogienko. Series: Pedagogical, (21), 248-251. (in Ukr)

Guide to 1-Wire Communication. – 2008. – Retrieved from :https://www.maximintegrated.com/en/design/technical-documents/tutorials/1/1796.html.

Thonny: The Beginner-Friendly Python Editor // Real Python – Retrieved from: https://realpython.com/python-thonny/.

Maksimović, M., Vujović, V., Davidović, N., Milošević, V., & Perišić, B. (2014). Raspberry Pi as Internet of things hardware: performances and constraints. design issues, 3(8), 1-6. Retrieved from https://www.researchgate.net/profile/Vladimir-Vujovic/publication/280344140_ELI16_Maksimovic_Vujovic_Davidovic_Milosevic_Perisic/links/55b3368608ae9289a08594aa/ELI16-Maksimovic-Vujovic-Davidovic-Milosevic-Perisic.pdf

Technical and operational documentation "Oberbeck's Pendulum", FPM-06, No. 0971-0090-02. – Wroclaw, Poland: Elvro Electronic Factory, Electronics Department. – 42 s.

Andrianova, I. S. (2008). Physics. Section "Mechanics": Guidelines for laboratory work. (in Ukr). Retrieved from http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/301/1/Andrianova_Physics_LabMech_2007.pdf

Gupta, S. Internet of Things (IOT): Hands-On Sensing, Actuating, and Output Modules in Robotics. In Internet of Things (pp. 135-162). CRC Press. Retrieved from https://doi.org/10.1201/9781003181613-11

Kelly, J. F. (2014). 3D modeling and printing with tinkercad. Indianapolis, IN: Que. Retrieved from ISBN: 9780133798135

Somenko, O. O. (2016). Using the possibilities of the hardware and computer platform arduino in the laboratory workshop on physics. Proceedings. Series: Problems Of Methods Of Physical And Mathematical And Technological Education, 1 (9). (in Ukr). Retrieved from УДК 378.147.091.33:[53+004]

Barrett, S. F. (2012). Arduino Microcontroller: Processing for Everyone!. Synthesis Lectures on Digital Circuits and Systems, 7(2), 1-371. Retrieved from https://doi.org/10.2200/S00522ED1V01Y201307DCS043