ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДОМ КЛАСТЕРНОЇ ДИНАМІКИ ВПЛИВУ ВІДПАЛУ НА ДЕФЕКТНУ СТРУКТУРУ ЧИСТОГО ЗАЛІЗА, ЯКЕ ОПРОМІНЕНО НЕЙТРОНАМИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

O. P. Гохман
Л. В. Загорулько
Т. С. Совкова

Анотація

Можливість продовження проєктного терміну експлуатації атомних реакторів водо-водяного типу (ВВЕР) пов'язана, перш за все, з вирішенням задач обґрунтування надійності експлуатація корпусів реакторів при дозах опромінення, що перевищують проєктні, та, у разі необхідності, відновлення їх властивостей. Відомі результати багаторічних досліджень багатьох авторів щодо способу відновлення механічних властивостей корпусів реакторів ВВЕР-440 під тиском шляхом випалу їх при температурі 450 ... 460°С. Однак, для реакторів ВВЕР-1000, які становлять основу атомної енергетики України, можливість відновлення опроміненної корпусної сталі на сьогоднішній день не вивчена у повному обсязі, зокрема, не розроблені температурно-часові режими відпалу. Так, отримано низку експериментальних даних з досліджень зразків-свідків. Проте, бракує комп’ютерного моделювання відпалу опроміненних сталей щодо визначення оптимального поєднання температури і тривалості процедури відпалу. Дана стаття присвячена саме цій проблемі. Методом кластерної динаміки вивчається вплив відпалу на еволюцію дефектних кластерів, що утворились у комерційно чистому залізі C < 30 ppm), яке було опромінено у бельгійському реакторі BR2 при температурі 300°C нейтронами зі флаксом 1,39×10−7 дпа/с (9×1017 н/м2/с, E > 1 МеВ) до дози 0,026 дпа (1,7 ×1019 н/м2, E > 1МеВ).


Майстер-рівняння кластерної динаміки для відпалу записується як система звичайних диференціальних рівнянь відносно чисельної щільності ізольованих вакансій (V) та міжатомних вузлів (SIA) та їх кластерів (VC) та (SIAC), у наближенні, що мобільними є лише V та SIA.


Енергії формування, енергії міграції, пред-експоненціальні коефіцієнти дифузії для V та SIA, енергія зв'язку диммера вакансій та міжатомних вузлів, радіус рекомбінації пари V - SIA попередньо визначались з умови найкращого збігу даних комп’ютерного моделювання та експериментальних даних для опромнення нейтронами. Температура та час відпалу варіювалися у діапазоні (300°С-500°С) та (2 години -1 доба), відповідно. Вирішувач LSODA був використаний для безпосереднього інтегрування зазначеної системи звичайних диференціальних рівнянь.


Істотний вплив відпалу на загальну чисельну щільність як SIAC, NSIAC, так і VC, NVC, спостерігався при температурах вище 400°C і часах більше 2 годин. Виявлено немонотонну залежність зменшення NSIAC від тривалості відпалу. Для максимальної використовуваної температури відпалу 500°C було виявлено, що найбільше зниження NSIAC спостерігається при часі відпалу 18 годин.


Відпал мало впливає на середню кількість SIA і VC у кластерах, nSIA і nVC, для температур нижче 400°C. При підвищенні температури відпалу вище 450°С nSIA і nVC різко зростають. Одночасне зменшення загальної щільності та збільшення середньої кількості мономерів у кластерах свідчить про те, що внаслідок відпалу при температурах вище 450°С та часі відпалу більше 2 годин SIAC і VC досягають стадії Оствальда.


Згідно з нашим моделюванням, відпал був найефективнішим для зменшення індукованого опроміненням збільшення межі текучості при температурі відпалу 500°C і часі відпалу протягом не 24, як очікувалося, а 18 годин.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Розділ
ФІЗИКА МАТЕРІАЛІВ
Біографії авторів

O. P. Гохман, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 65020 Одеса, Україна

Професор, кафедра фізики, Південноукраїнський

національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

65020 Одеса, Україна

Л. В. Загорулько, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 65020 Одеса, Україна

Аспірант, кафедра фізики, Південноукраїнський

національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

65020 Одеса, Україна

Т. С. Совкова, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 65020 Одеса, Україна

Доцент кафедри фізики, Південноукраїнський
Педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
65020 Одеса, Україна

Посилання

Amayev A. D., Kryukov A. M., Neкlyudоv I. М. et al. (1997) Radiation damage and performance of structural materials. / Ed. A.M. Parshina, P.A. Platonov-SPb. Polytechnic, 312.

Amayev A. D., Kryukov A. M., Sokolov M. A. (1993) Recovery of the transition temperature of irradiated WWER-440 vessel metal by annealing. ASTM Spec. Tech. Publ, 369–379.

Gokhman A., Bergner F. (2010) Cluster dynamics simulation of point defect clusters in neutron irradiated pure iron. Radiation Effects and Defects in Solids: Incoporating Plasma Science and Plasma Technology, 165 (3), 216-226. – Retrieved from: https://doi.org/10.1080/10420151003631928

Bergner F., Almazouzi A., Hernandez-Mayoral M., Lambrecht M., Ulbricht A. (2008) In Combined TEM, PAS and SANS Investigations of Neutron Irradiated Pure Iron,Workshop Proceedings Karlsruhe, Germany, June 4–6, 2007. Nuclear Energy Agency, 260, 283–290. – Retrieved from: https://www.oecd-nea.org/upload/docs/application/pdf/2019-12/6260-smins2008.pdf

Hardouin Duparc A. Moingeon C., Smetaninsky-de-Grande N., Barbu A. (2002). Microstructure modelling of ferritic alloys under high flux 1MeV electron irradiations. Journal of Nuclear Materials. 302, 143–155. – Retrieved from: https://doi.org/10.1016/S0022-3115(02)00776-6

Soneda N., Ishino S., Takahashi A., Dohi K. (2003) Modeling the microstructural evolution in bcc-Fe during irradiation using kinetic Monte Carlo computer simulation. J. Nucl. Mater, 323, 169–180. – Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.jnucmat.2003.08.021

LSODA is part of the ODEPACK provided by Alan C. Hindmarsh 1984 on the CASC server of the Lawrence Livermore National Laboratory, Livermore, CA 94551, USA. N.N.

Matijasevic M., Almazouzi A. (2008) Effect of Cr on the Mechanical Properties and Microstructure of FeCr Model Alloys After n-Irradiation. J. Nucl. Mater, 377, 147–154. – Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.jnucmat.2008.02.061

Bergner F., Gillemot F., Hernández-Mayoral M.,. Serrano M, Török G., Ulbricht A., Altstadt E. (2015) Contributions of Cu-Rich Clusters, Dislocation Loops and Nanovoids to the Irradiation-Induced Hardening of Cu-Bearing low-Ni Reactor Pressure Vessel Steels J. Nucl.Mater, 461, 37–44. – Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.jnucmat.2015.02.031